Я встретил Вас! От восхищенья
Я подобрать не в силах слов,
Вы словно ангела явленье,
Как благодатная любовь,
Что на людей нисходит свыше
Когда смиренны, не горды,
Молитву их Господь услышит
Послав награду за труды.
Я весь смущен и удивленно
Смотрю, Вы словно в облаках
С холста сошедшая мадонна
С младенцем-сыном на руках.
Тепло и радость источает
Ваш свет душевной чистоты,
На подвиг в жизни вдохновляет
Сиянье Вашей красоты.
Скромна в манерах и одежде,
В платочке белом, как в венце,
Любовь, здесь, Вера и Надежда
Сошлись втроём в одном лице.
Я встретил Вас! И утверждаю,
Вы совершенства идеал,
Умом и сердцем понимаю,
Что Вас такою Бог создал.
И в умиленьи, от восторга,
Как воплощенную мечту,
Чтоб прославляли люди Бога
На эту глядя красоту.
Как в оправданье многословью,
Хочу сказать я вновь и вновь,
Чтобы нам, всем, мирской любовью
Не затмевать к Христу любовь.
Да славит всякое дыханье,
Звучит как с неба дивный вальс,
О!Вы! Очей очарованье,
Хвала Творцу! Я встретил Вас!
Николай Токарь
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 7084 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
