У лісочку зеленому куценький зайчик жив,
Ні з ким малесенький ніколи не дружив.
Боявсь заговорити, не знав як підійти, всміхався неохоче,
Бо думав, що з маленькими дружить ніхто не хоче.
"Їжак насупив брови, а білка - трудівниця
Мишка - прудка, як бджілка. Зі мною ніхто не захоче водиться.
Мабуть залишусь сам я і буду одинокий:
Нічого я не вмію, та й зріст мій невисокий.
Та, якось, біля дуба вужа зустрів старого.
Побачив той сльозинки, спитався у малого:
"Про що сумуєш-плачеш, пухнастику малий?"
"Не маю друзів зовсім, бо всі хороші, а я - далеко не такий!
Всміхнувся вуж і весело блискучим оком підморгнув:
"Себе я теж недолюблював, коли маленьким був.
Якщо дружити хочеш, то дружнім будь ти сам.
Всміхайся всім охоче, ділись, чим Бог послав.
Побачиш, як до тебе всміхнеться їжачок,
Як білочка зимою дасть на обід грибок.
Якщо ти друзів хочеш мати, то друзям не бреши.
Хочеш, щоб тебе любили - любов всім покажи.
Всміхнувся зайчик крізь сльозинки, задумавсь на хвилинку,
І вужикові простягнув долоньку, в якій тримав морквинку.
Прочитано 10643 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Светоч Жизни - Людмила Солма Эта поэтическая аллегория адресована, прежде всего, именно маленьким детям. Они чисты и с восторгом принимают окружающую их живую природу – этот удивительнейший и прекрасный мир. Так, непосредственно на примерах живой природы, они постигают Суть Великой Истины - Светоч Жизни.
Поэзия : А пока... - Ирина Иванченко 12 Теперь мы видим как бы сквозь [тусклое] стекло, гадательно, тогда же лицем к лицу; теперь знаю я отчасти, а тогда познаю, подобно как я познан.
13 А теперь пребывают сии три: вера, надежда, любовь; но любовь из них больше.
(1Кор.13:12,13)
